| met. |
елемент №43 періодичної системи Д.І.Менделеева VII група, 5 період, атомна маса 98,91; відомий 21 ізотоп з масовими числами 90—110; типові ступені окислювання +VII, +III, +II, -I; сріблястий з коричневим відтінком метал, відноситься до радіоактивних елементів; Tпл 2445 К; хімічні властивості близькі до властивостей ренію; нерозчинний у соляній, розчиняється в азотній кислотах; отриманий у 1937 році Э.Сегре, К.Лер'є Італія опроміненням 92Mo дейтронами утворюється при поділі ядра урану; найбільш відомий ізотоп 99Tc [i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 12 · 10[sup]5[/sup] років; походження назви — від грецького technetos — штучний; застосовують як інгібітор корозії, як компонент каталізаторів, як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, як легувальний елемент у корозійоностійких сплавах |
