 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| уповноважувати; доручати; акредитувати; приписувати; довіряти; повірити; видавати акредитив | |||
| заносити на рахунок | |||
| акредитувати (дипломатичного представника) | |||
| кредитувати | |||
| |||
| акредитований; що має офіційні повноваження; офіційно визнаний; загальноприйнятий | |||
| той, що має офіційні повноваження | |||
| accredited: 30 phrases in 8 subjects |
| Aviation | 2 |
| Business style | 1 |
| Diplomacy | 12 |
| Economy | 3 |
| Finances | 1 |
| General | 1 |
| Human rights activism | 2 |
| Law | 8 |