1 |
розплю́щити |
інфінітив |
infinitive |
2 |
розплю́щу |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
розплю́щиш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
4 |
розплю́щить |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
5 |
розплю́щимо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
6 |
розплю́щите |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
7 |
розплю́щать |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
розплю́щив |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
розплю́щила |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
10 |
розплю́щило |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
11 |
розплю́щили |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
12 |
розплю́щ |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
13 |
розплю́щте |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
14 |
розплю́щмо |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
15 |
- |
чоловічий рід, однина, минулий час |
|
16 |
розплю́щивши |
жіночий рід, однина, минулий час |
feminine, singular, past tense |
17 |
розплю́щено |
середній рід, однина, минулий час |
neuter, singular, past tense |
18 |
розплю́щен |
множина, минулий час |
plural, past tense |