DictionaryForumContacts

Morphology analysis
утекти (97) | Verb
1 уте́кти інфінітив infinitive
2 уте́чу однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 уте́чем,уте́чемо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 уте́чеш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 уте́чете множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 уте́че однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 уте́чуть множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 уте́ктиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 уте́ктимем,уте́ктимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 уте́ктимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 уте́ктимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 уте́ктиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 уте́ктимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 уті́к чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 уте́кла жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 уте́кло середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 уте́кли множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 уте́чи однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 уте́чім,уте́чімо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 уте́чіть множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 уте́чучи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 уті́кши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 уте́чено безособова форма безособова форма
24 уте́чучий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 уте́чений називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний
утік | Noun, inanimate, masculine
1 утік називний відмінок, однина nominative case, singular
2 утока родовий відмінок, однина genitive case, singular
3 утоку,утокові давальний відмінок, однина dative case, singular
4 утік знахідний відмінок, однина, неістоти accusative case, singular, inanimate
5 утоком орудний відмінок, однина instrumental case, singular
6 утоку місцевий відмінок, однина locative case, singular
7 утоку кличний відмінок, однина vocative case, singular
8 утоки називний відмінок, множина nominative case, plural
9 утоків родовий відмінок, множина genitive case, plural
10 утокам давальний відмінок, множина dative case, plural
11 утоки знахідний відмінок, множина, неістоти accusative case, plural, inanimate
12 утоками орудний відмінок, множина instrumental case, plural
13 утоках місцевий відмінок, множина locative case, plural
14 утоки кличний відмінок, множина vocative case, plural