1 |
спричини́ти |
інфінітив |
infinitive |
2 |
спричиню́ |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
спричини́ш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
4 |
спричини́ть |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
5 |
спричини́мо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
6 |
спричини́те |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
7 |
спричиня́ть |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
спричини́в |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
спричини́ла |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
10 |
спричини́ло |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
11 |
спричини́ли |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
12 |
спричини́ |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
13 |
спричинiть |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
14 |
спричинiмо |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
15 |
спричинiм |
чоловічий рід, однина, минулий час |
masculine, singular, past tense |
16 |
спричини́вши |
жіночий рід, однина, минулий час |
feminine, singular, past tense |
17 |
спричине́но |
середній рід, однина, минулий час |
neuter, singular, past tense |
18 |
спричине́н |
множина, минулий час |
plural, past tense |