DictionaryForumContacts

Morphology analysis
припинити (324) | Verb
1 припини́ти інфінітив infinitive
2 припиню́ однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 припини́ш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
4 припини́ть однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
5 припини́мо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
6 припини́те множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
7 припиня́ть множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 припини́в однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 припини́ла однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
10 припини́ло однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
11 припини́ли множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
12 припини́ множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
13 припинiть множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
14 припинiмо множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
15 припинiм чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
16 припини́вши жіночий рід, однина, минулий час feminine, singular, past tense
17 припине́но середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
18 припине́н множина, минулий час plural, past tense