DictionaryForumContacts

Morphology analysis
манівець (21) | Noun, inanimate, masculine
1 манівець називний відмінок, однина nominative case, singular
2 манівця родовий відмінок, однина genitive case, singular
3 манівцю,манівцеві давальний відмінок, однина dative case, singular
4 манівець знахідний відмінок, однина, неістоти accusative case, singular, inanimate
5 манівцем орудний відмінок, однина instrumental case, singular
6 манівці,манівцю місцевий відмінок, однина locative case, singular
7 манівцю кличний відмінок, однина vocative case, singular
8 манівці називний відмінок, множина nominative case, plural
9 манівців родовий відмінок, множина genitive case, plural
10 манівцям давальний відмінок, множина dative case, plural
11 манівці знахідний відмінок, множина, неістоти accusative case, plural, inanimate
12 манівцями орудний відмінок, множина instrumental case, plural
13 манівцях місцевий відмінок, множина locative case, plural
14 манівці кличний відмінок, множина vocative case, plural