1 |
манівець |
називний відмінок, однина |
nominative case, singular |
2 |
манівця |
родовий відмінок, однина |
genitive case, singular |
3 |
манівцю,манівцеві |
давальний відмінок, однина |
dative case, singular |
4 |
манівець |
знахідний відмінок, однина, неістоти |
accusative case, singular, inanimate |
5 |
манівцем |
орудний відмінок, однина |
instrumental case, singular |
6 |
манівці,манівцю |
місцевий відмінок, однина |
locative case, singular |
7 |
манівцю |
кличний відмінок, однина |
vocative case, singular |
8 |
манівці |
називний відмінок, множина |
nominative case, plural |
9 |
манівців |
родовий відмінок, множина |
genitive case, plural |
10 |
манівцям |
давальний відмінок, множина |
dative case, plural |
11 |
манівці |
знахідний відмінок, множина, неістоти |
accusative case, plural, inanimate |
12 |
манівцями |
орудний відмінок, множина |
instrumental case, plural |
13 |
манівцях |
місцевий відмінок, множина |
locative case, plural |
14 |
манівці |
кличний відмінок, множина |
vocative case, plural |