|
|
| gen. |
вабити; важити; зволікати; повівати (о струе воздуха, распространении запаха и т.п.); поривати; сотати; тягнути (о ветре, струе воздуха и т.п.); тягти; хилити (понемногу); цідити; цупити (куда); потягти; потягнути; тягнути (Yerkwantai) |
| inf. |
тхнути; цупити (незаконно брать) |
| tech. |
волокти; зволікати (о времени); тягти |
|
|
| gen. |
п'ястися (см. пнутися, направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пнутися (направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пориватися; потягатися; потягуватися; розтягатися; спинатися (к чему-л., стоящему выше); точитися (справа точиться); тривати; тягнутися (растягиваться, простираться); тягтися (длиться); тягтися см. тягнутися (до кого, до чого, к кому, к чему); тяжіти (тяжію, тяжієш и тяжу, тяжиш, испытывать стремление, склонность к чему-л.); простягатися (простираться); витягатися |
| book. |
простягатися (о дороге, тропе и т.п. перен. - чаще) |
| fig. |
п'ястися (см. пнутися, добиваться чего-л.); пнутися (добиваться чего-л.) |
| meteorol. |
тягнутися (образуя полосу, створюючи смугу); слід (образуя полосу) |
| tech. |
тягнутися; тягтися |
|
|
| gen. |
нести (пахнуть); тягнути (привлекать к кому-л., вызывать желание, стремление и т.п.); тягти (см. тягнути, привлекать к кому-л., вызывать желание, стремление и т.п.); дути (о струе воздуха) |
|
|
| gen. |
дути (несов. безл.) |
|
|
| gen. |
спинатися |
