| met. |
елемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва I група, 4 період, атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який легко ріжеться ножем, пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря наприклад, під шаром гасу, відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів польовий шпат і слюда, міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві Великобританія електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію |
