|
|
gen. |
розтрачання; зайва витрата; марнотратство n; втрата f; убуток; шкода f; збиток m; відходи; покидьки m; обрізки f (мн.); обривки; вичавки f; металобрухт; макулатура; утиль; сміття n; бруд m; нечистоти; схуднення; втрата ваги; занепад m (сил тощо); пустеля f; пустир; гаяти (час); брак m; брухт m; вбивати; висушувати; втратити; втрачати (час); згубити (марнувати); змарнувати; мотати; необроблювана земля; перетрощити; потратити (змарнувати); прогайнувати; прогаяння; прогаяти; пустиня; розгромлювати; розтрачувати; розтринькувати; убивати (марнувати); убити; утилізатор; утрата; пустельний; незаселений; необроблений; непродуктивний; неродючий; безплідний; спустошений; зайвий; непотрібний; марний; непридатний; бракований; пропускати; макулатурний; спрацьований; стічний; фановий |
account. |
зменшення n; скорочення зайвий або використаний матеріал, який утворюється внаслідок виробничого процесу чи операції; втрата або зменшення запасу inventory¹ протягом часу, що спричиняє розбіжність між фактичним наявним запасом і обліковим запасом; втрата може виникнути внаслідок крадіжки (шкоди, псування, випаровування тощо) |
ecol. |
відхід; помиї |
econ. |
відходи виробництва; нереалізовані відходи; рештки; залишки m; зношення; перевитрата |
fin. |
втрати |
geol. |
матеріал, що змивається потоком у море |
IT |
викиди m; мотлох m; непотріб m; обрізки f; виснажений |
law |
псування (в т. ч. чужого майна); недбале ставлення (до чужого майна); розорення; спустошення n; безгосподарна земля; збитки m; марнотратність; марнування; розбазарювання; розтрата f |
logist. |
даремні витрати |
met. |
скрап |
mil. |
відкиди m; псування майна |
mining. |
пуста порода |
O&G |
матеріал для обтирання |
physiol. |
виділення n (організму) |
tech. |
відпрацьований; спускний |
textile |
пачоси; рвань; ганчір'я |
|
|
gen. |
плюндрувати (будинки, маєтки); спустошувати |
|
|
gen. |
марнувати (Yuriy Sokha); зношування; гайнувати; марнотратити; марно витрачати; пропадати марно; витрачатися без користі; проґавити; спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати; виснажувати; вичерпувати; зморювати; виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися; чахнути; вмирати; минати (про час); збігати (про час); витрачати (гроші тощо); тратити (марно); розбазарити; розгромити; розтринькати |
amer., inf. |
розбити вщент; побити мало не до смерті |
econ. |
розтратити; витрачати даремно |
IT |
втрачати; зіпсувати; спустошити |
law |
псувати чуже майно (про орендаря); псувати (в т. ч. чуже майно); розбазарювати |
mil. |
даремно витрачати (гроші, енергію тощо); марнувати (час); марніти; сохнути (waste away) |
O&G |
витрачати; пошкодити |
sport. |
втрачати у вазі; скидати вагу |
|
|
gen. |
сплюндрувати; спустошити |
|
|
econ. |
невикористаний; небажаний |
environ. |
відходи (Речовини, матеріали, предмети, що утворилися при виробництві чи споживанні, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. (Закон України "Про відходи" в@ід 05.03.1998 № 187/98-ВР)) |
|
English thesaurus |
|
|
abbr., biol. |
w |
slang |
kill (After you waste him, throw the body in the river) |
|
|
abbr. |
We Are Standing Tall Everywhere; We Await Silent Tristero's Empire |