English ⇄ Arabic Chinese Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Lithuanian Norwegian Bokmål Polish Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Ukrainian Uzbek

distinguish [dɪs'tɪŋgwɪʃ] v
gen.	відокремлювати (ROGER YOUNG); виокремлювати (ROGER YOUNG); розрізняти (ROGER YOUNG); відходити відхилятися від загального принципу (ROGER YOUNG); встановлювати різницю по суті (ROGER YOUNG); відмовлятися вважати прецедентом (ROGER YOUNG); відрізняти; побачити; помітити; розпізнати; пізнати; розділяти; відособлювати; характеризувати; відзначати; бути розпізнавальною ознакою; виділяти (вирізняти); робити помітним; вирізняти (розрізняти); відрізнити; розрізнювати (бачити різницю)
dipl.	пізнавати; розглянути; розпізнавати
econ.	розмежовувати
IT	виокремити; виокремитися; виокремлюватися; вирізнити; вирізнитися; вирізняти; вирізнятися; відрізнитися; відрізнятися; розрізнити
distinguish [dɪs'tɪŋgwɪʃ] adj.
gen.	не застосовувати в якості прецеденту (ROGER YOUNG); доводити незастосовність в якості прецеденту (ROGER YOUNG)
dipl.	бездоганний; видатний; високопоставлений; витончений; вишуканий; відмінний; відомий; поважний
econ.	не вважати прецедентом
English thesaurus
distinguish [dɪs'tɪŋgwɪʃ] abbr.
abbr., agric.	dist

distinguish: 7 phrases in 3 subjects

Diplomacy	1
General	5
Law	1