English ⇄ Arabic Bulgarian Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Maltese Norwegian Bokmål Polish Portuguese Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Ukrainian Uzbek

accused [ə'kju:zd] n
law	відповідач m; звинувачений; обвинувачений тж у знач ім (у вчиненні злочину)
accuse [ə'kju:z] v
gen.	обвинувачувати (of); звинувачувати (of); пред'являти обвинувачення; розкривати; викривати; винити (когось у чомусь, of); винуватити (of); звинуватити (of); обвинуватити (of); інкримінувати (of)
econ.	обвинувачувати; обвинуватити
h.rghts.act.	засуджувати
law	звинувачувати; викрити (of); висувати звинувачення (обвинувачувати в чомусь тж, of); висувати обвинувачення (обвинувачувати в чомусь тж, of); засуджувати (of); засудити (of); звинуватити (у вчиненні / скоєнні злочину, of); звинуватити неправдиво; проти звинувачення (обвинувачувати в чомусь тж, of); проти обвинувачення (обвинувачувати в чомусь тж, of)
mil.	висувати обвинувачення
accuse smb. v
gen.	зводити обвинувачення на кого-небудь (of)
accused [ə'kju:zd] adj.
gen.	підсудний; обвинувачуваний (у злочині)
econ.	обвинувачуваний
law	обвинувачений (Brücke)
ім. і прикм. accused adj.
law	обвинувачений (у злочині)
English thesaurus
accused [ə'kju:zd] n
law	defendant, person that is charged with a crime; The person that is charged with a crime and has to go to criminal court.

accused: 120 phrases in 7 subjects

Diplomacy	1
Economy	1
General	8
Human rights activism	21
Law	83
Military	3
Proverb	3