 |
Morphology analysis
двічі (104) | Adverb
| двічі |
двіч (91) | Noun, inanimate
| 1 | двіч | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | двіча | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | двічу,двічевi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | двіч | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | двічем | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | двічi,двічу | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | двічу | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | двічi | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | двічiв | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | двічам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | двічi | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | двічами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | двічах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | двічi | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |