DictionaryForumContacts

Morphology analysis
відмовити (82) | Verb
1 відмо́вити інфінітив infinitive
2 відмо́влю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 відмо́виш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
4 відмо́вить однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
5 відмо́вимо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
6 відмо́вите множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
7 відмо́влять множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 відмо́вив однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 відмо́вила однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
10 відмо́вило однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
11 відмо́вили множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
12 відмо́в множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
13 відмо́вте множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
14 відмо́вмо множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
15 - чоловічий рід, однина, минулий час
16 відмо́вивши жіночий рід, однина, минулий час feminine, singular, past tense
17 відмо́влено середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
18 відмо́влен множина, минулий час plural, past tense