DictionaryForumContacts

Morphology analysis
Вінниця (2) | Noun, inanimate
1 Вінниця називний відмінок, однина nominative case, singular
2 Вінницi родовий відмінок, однина genitive case, singular
3 - давальний відмінок, однина
4 - знахідний відмінок, однина, неістоти
5 Вінницю орудний відмінок, однина instrumental case, singular
6 Вінницею прийменниковий відмінок, однина prepositional case, singular
7 - однина, кличний відмінок
8 Вінницi називний відмінок, множина nominative case, plural
9 - родовий відмінок, множина
10 - давальний відмінок, множина
11 - знахідний відмінок, множина, неістоти
12 Вінницi орудний відмінок, множина instrumental case, plural
13 Вінниць прийменниковий відмінок, множина prepositional case, plural
14 - множина, кличний відмінок
15 Вінницям
16 Вінницi
17 -
18 Вінницями
19 -
20 Вінницях