1 |
розпоро́шувати |
інфінітив |
infinitive |
2 |
розпоро́шую |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
розпоро́шуеш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
4 |
розпоро́шуе |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
5 |
розпоро́шуемо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
6 |
розпоро́шуете |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
7 |
розпоро́шують |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
розпоро́шуватиму |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
розпоро́шуватимеш |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
10 |
розпоро́шуватиме |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
11 |
розпоро́шуватимемо |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
12 |
розпоро́шуватимем |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
13 |
розпоро́шуватимете |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
14 |
розпоро́шуватимуть |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
15 |
розпоро́шував |
чоловічий рід, однина, минулий час |
masculine, singular, past tense |
16 |
розпоро́шувала |
жіночий рід, однина, минулий час |
feminine, singular, past tense |
17 |
розпоро́шувало |
середній рід, однина, минулий час |
neuter, singular, past tense |
18 |
розпоро́шували |
множина, минулий час |
plural, past tense |
19 |
розпоро́шуй |
однина, друга особа, наказовий спосіб |
singular, second person, imperative/hortative |
20 |
розпоро́шуйте |
множина, друга особа, наказовий спосіб |
plural, second person, imperative/hortative |
21 |
розпоро́шуймо |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
plural, first person, imperative/hortative |
22 |
- |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
|
23 |
розпоро́шуючи |
дієприслівник, теперішній час |
transgressive, present tense |
24 |
розпоро́шувавши |
дієприслівник, минулий час |
transgressive, past tense |
25 |
- |
дієприкметник, безособова форма |
|
26 |
розпоро́шуюч |
дієприкметник, активний |
present participle, active |
27 |
розпоро́шуван |
дієприкметник, пасивний |
present participle, passive |