 |
Morphology analysis
намір (511) | Noun, inanimate, masculine
| 1 | намір | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | наміру | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | наміру,наміровi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | намір | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | наміром | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | намірi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | наміре | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | наміри | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | намірiв | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | намірам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | наміри | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | намірами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | намірах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | наміри | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |